Ця експозиція — спроба подивитися на живопис Давида Бурлюка як на систему знаків.
Його полотна — це не лише яскравий колір і експресивна форма, а й коди, що говорять із глядачем через образи й деталі.
Люлька, птах, човен, пляшка, собака, мушля, кінь, квіти — у цих мотивах приховано більше, ніж здається.
Бурлюк мислить шарами — особистими, культурними, символічними.
Виставка пропонує вдивлятись, впізнавати, інтерпретувати.
Ми не диктуємо значення, але пропонуємо ключі.
Відкриття: 11 червня (середа), 19:00
Тривалість виставки: 11.06 – 27.07
Адреса: Київ, вул. Костьольна, 8
Час роботи: 11:00 – 19:00 (пн та вт – вихідні)
Вхід вільний
Футурист, авангардист, поет, новатор — і українець. Давид Бурлюк народився на Харківщині й ніколи не цурався свого походження. Попри те, що заявляти про себе він почав у Москві, згодом художник відкрито дистанціювався від Росії: після 1917 року втік від більшовицького режиму, пройшов Сибір, Японію, Тихий океан, і зрештою осів у США. У листах і спогадах він неодноразово підкреслював своє українське коріння — і саме в цьому контексті ми сьогодні хочемо бачити його творчість.
Свідомо чи інтуїтивно, Бурлюк закладав у свої полотна повторювані образи — ключі до глибшого читання.